Робота з обдарованими дітьми

 

Результати участі учнів у ІІ та ІІІ етапах Всеукраїнських предметних  олімпіад

 

ПРОБЛЕМА ВИЯВЛЕННЯ  ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДИТИНИ

Обдарована дитина вирізняється яскравими, очевидними, інколи визначними досягненнями або має внутрішні задатки для таких досягнень у певному виді діяльності.

Обдарованість дитини іноді важко відрізнити від навченості, яка є результатом підвищеної уваги батьків і педагогів до її розвитку дитини. Це особливо яскраво виявляється при порівнянні дітей із сімей з високим соціальним та освітнім статусом і дітей з родин, які не приділяють належної уваги.

Обдарованість - це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість.

 Загальна розумова обдарованість виявляється в оволодінні всіма видами діяльності, для успішного здійснення яких необхідні певні розумові якості.

 Спеціальна обдарованість пов'язана з певними видами діяльності, у яких вона найбільше розвивається. 

РОЗРІЗНЯЮТЬ ОБДАРОВАНІСТЬ:

·      соціальну - лідерську; 

·      художню - музичну,

·      образотворчу; 

·      психомоторну;

·  інтелектуальну - здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти (серед інтелектуальних дітей є такі, які навчаються на відмінно з 1-2 предметів і не встигають з інших); 

·      академічну - надзвичайна здатність до навчання взагалі, стають відмінними спеціалістами; 

·      творчу - нестандартне бачення світу й нешаблонне мислення (але такі діти часто не досягають поставленої мети і є невдахами. З дитинства вони всіх дратують. Важливо таку дитину побачити і допомогти їй). 

Обдарована дитина шукає спілкування з дорослими, бо ті розуміють її краще, ніж однолітки, які часто насміхаються, дають прізвиська. Обдаровані діти часто перебільшено емоційні, запальні, легко збуджуються через дрібниці, але це не вередування, а виявлення багатства їх натури. 

Напевне, більшість батьків бажали б розвити у своїй дитині природні здібності та таланти. Через безліч думок і сімейних традицій і існує безліч батьківських методів і способів досягнення цієї мети. Наприклад, прагнучи до розвитку академічних здібностей, вимагають, щоб дитина запам'ятала якомога більше фактів, назв, подій, відчувала гордість за свої знання. 

Фахівці давно відмітили, що обдаровані діти виростають в інтелігентних сім'ях, і справа тут зовсім не в особливих генах геніальності, а у сімейній атмосфері, у системі цінностей. 

Для виявлення обдарованості використовують різні методи: від найпростішого батьківського спостереження до спеціально розроблених стандартизованих та тестових завдань. 

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ВИХОВАННЯ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ В СІМ'Ї

У вихованні обдарованої дитини надзвичайно важливо дотримуватися певної системи. До основних батьківських стратегій належать:

·        стратегія прямого виховного впливу: батьки постійно пропонують дітям, потрібні на їх думку, різноманітні розвиваючі ігри, вправи. Інколи дана стратегія дає результати, але дуже часто в дитини виникає внутрішня протидія проти нав'язування «чужої» діяльності.

·        Друга категорія батьків вважає, що вивчати та розвивати їхню дитину повинні фахівці і повністю перекладають усі турботи на плечі інших, а самі знаходяться осторонь.  

·     Третя стратегія: батьки намагаються підібрати гарний навчальний заклад, який має контролювати розвиток дитини. У сім'ї створюють атмосферу поваги до саморозвитку. Інтереси батьків широкі (читають, ходять на виставки, не нав'язуючи свого інтересу). Така виховна стратегія саморозвитку виявилась найефективнішою. 

КРОКИ ДО УСПІХУ

            Обдарованість і талант не люблять тиску. Батькам часто потрібно шукати нестандартні підходи до вирішення проблемних питань з підлітком, який надзвичайно гостро переживає невдачі. Розмовляючи з  ними повсякчас треба пам'ятати, що  він часто перебуває у стресовому стані.

             Впертість і прагнення довести розпочату справу до кінця нерідко сприймається дорослими як вередливість, а допитливість може оцінюватися як порушення норми.

           Батьки, здійснюючи контроль над дитячими захопленнями, мають спрямувати свою діяльність на організацію допомоги, збільшення ступеня самостійності, розвитку здатності до ефективного вирішення різного роду проблем, створення умов для утримання позитивного емоційного стану обдарованої дитини, відповідального відношення до власного життя, прагнення до творчої діяльності. Стосунки повинні будуватися на довірі. Допомога не може мати форми наказу, батькам краще не повчати, а формувати стійкість до стресових ситуацій, невизнання, знайомити з навичками саморегуляції.

            Усі талановиті діти мають потребу в знаннях, яскраво виражений інтерес до певної галузі знань. Обдаровані діти вільно і швидко оволодівають відповідними вміннями і навиками. Вони показують високий рівень досягнень. 

Батьки  мають  особливу увагу приділяти розвиткові пізнавальних інтересів дитини, адже завдяки їм формуються основні інтелектуальні вміння, необхідні для засвоєння знань, закладається основа для дальшого успішного оволодіння знаннями.

Дітям хочеться, щоб батьки сприймали їх як рівноправних партнерів в спілкуванні і організації життя. Вони протестують проти повчань.

Донесення до батьків основних прийомів і способів розвитку творчих здібностей - головне завдання фахівців. Педагоги, пояснюючи необхідність використання відкритих запитань, творчих дискусій, розкривають перед батьками психологічну сутність творчого процесу, показують важливість віри в інтелектуальні сили дитини. Для маленького генія мають бути створені такі умови, щоб він мав змогу самостійно здійснювати свою неповторну індивідуальну діяльність.

Місія батьків полягає в максимальному сприянні, стимулюванні активності та розвитку винахідливості, ініціативи, нестандартному  підході до навчання. Бажано, щоб у дитини був улюблений затишний куточок, де вона може повністю усамітнитися і спокійно подумати. Тут має панувати атмосфера творчості, розкутості, націленості на відкриття нового. 

ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ ТА ШЛЯХИ  ЇХ ДОСЯГНЕННЯ

Завдання, які можуть ставити перед собою дорослі

Шляхи досягнення завдання

Розвиток  прагнення дітей самостійно працювати

Організація різноманітних ігор, вікторин, розгадування і складання кросвордів, чайнвордів, ребусів

Розвиток прагнення генерувати творчі ідеї самостійно.

Надання авторитетної допомоги та свободи вибору.

Розвиток прагнення доводити творчу ідею до втілення, здібності - до самоаналізу.

Терпимість до безладдя та підтримка ініціатив. Заохочення обдарованої дитини матеріально.

Розвиток цікавості, допитливості, кмітливості, інтелекту й формування пізнавальних інтересів.

Взаємодія з дитиною на основі здобутих  знань про особливості обдарованої дитини. Розуміння їхніх потреб та інтересів.

Розвиток власного,  творчого світогляду

Створення затишних і безпечних умов для розвитку. Володіння почуттям гумору. Дискусії з дитиною. Використання відкритих запитань.

 

ПАМ'ЯТКА  БАТЬКАМ, ЯКІ БАЖАЮТЬ РОЗВИВАТИ ЗДІБНОСТІ СВОЇХ ДІТЕЙ

1.  Нехай дитина повірить, що обмеження в пізнанні відсутні! Підтримуйте бажання розкрити суть явищ  навколишнього світу. 

 

2.     Уникайте однобокості в навчанні та вихованні. 

 

3.   Дозвольте дитині гратись, створювати забави, казки. Це буде поштовхом до реалізації  дитячої енергії, рухливості, емоційності. 

 

4.  Допомагайте дитині в задоволенні основних духовних  людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе і до оточуючих). Дитина, закована ланцюгами проблем, неспроможна думати ні про, що крім образ і відчуття страху.

 

5. Залишайте дитину на самоті, дозволяйте їй займатися своїми справами. Пам'ятайте, якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас. 

 

6.   Підтримуйте здібності дитини до творчості і співчувайте у випадку невдачі, уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини. 

 

7.   Будьте терпимими до ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не тому, що може сама дитина, а тому, що вона опанує за допомоги дорослого, життєвого прикладу, сторонньої підказки